Навіяне останніми днями літа

 Лишилось 2 дні літа. Заходиш вконтакт чи в твіттер і розумієш, що цій події (хоча  кінець літа- це подія?) приділяють увагу не тільки школярі , але й старші за віком люди .
 Особисто до 11 класу я ніколи не заморочувалась, що літо закінчується. Проте в 11 класі таки переклинило (все-таки останній рік перед універом) і оце відчуття "закінчення літа" переслідує мене досі протягом останніх років. Якось дивно.
І чомусь з одного боку 1 вересня - це круто (День Знань і всяке таке), але з другого - блін, ще одне літо минуло і це сумно.
Нє, сказати, що літо було фіговим, то покривити душею.. Купа емоцій, вражень і напруження - все це було. Звичайно, хотілось побільше відпочинку. Він був, але мало:(
Але є, як є і доволі непогано.. Я б сказала - добре)
Треба врахувати, що негативу в останні  роки в цю пору року хватає, аж забагато. Надіюсь, це літо було останнім з всяким негативом. Але як кажуть, аби не гірше.
Час іде, ми змінюємось, зі спокоєм дивимось  на деякі речі, від яких ще рік тому  нас тіпало :)
"Все пізнається в порівнянні" і це дійсно так.
 І все таки літо закінчується. Якась частинка суму в цьому є. Досі не можу зрозуміти яка. І чого бракує. Може, колись дізнаюсь або  цієї частинки не буде.