10 лютого 2011 р.

Настроєве

Ах..Давно я сюди не писала..Дивно,але я пишу тут такими перервами...Почалось навчання..Настрій просто жах..Може від нехватки вітамінів і сонця..І погодка якась така..Холоднувато..Зима скажете ви..Отак колись я дуже любила зиму ,а зара сама не знаю..Всьо змінюється..

Мрію про такого лабрадора..Колись-таки матиму  такого..Білого..Мєчта...А пісня передає настрій(((

1 лютого 2011 р.

Історія одного нещасного

Знайомий дав прочитати отакий уривок.Сказав,що правдиво написано.В житті б не подумала , що хлопці теж  таке читають..


Історія одного нещасного

Кохаю ..Кохаю всім серцем. Не сплю ночами, думаю.Чекаю ранку,щоб знов побачити її.Щоб знов  заглянути в чарівні зелені очі, які зводять з розуму.А що їй?Їй пофіг.Вона думає тільки про себе.Вона знає про мою любов, але від цього байдужість не зникає.Егоїстка у всьому.Головне, що їй добре.Вона може попросити допомоги в будь-який момент, незалежно від дня чи години..І точно знає, я допоможу.Не покину її.Мої  почуття сильніші від мене..Просто привіт від неї то  справжнє свято, в серці закипає кров. Душа співає.На мить знов здалось, що я їй небайдужий.. Лише на мить.. І починалось все спочатку..Ігнор..Довгі тижні мовчання.І ось знов прохання про допомогу.Невже я можу не допомогти?! Тупо нажати cancel , а ще краще delete  в душі..Ну як?Це вона має диплом магістра байдужості, а не я..Всі знайомі кажуть, та як ти міг втюритись  в таку с***… А я не знаю.. ЇЇ очі притягують….Манять.Мені здається я перестаю дихати , коли бачу їх..Слова намотуються в клубок в горлі..І я мовчу..Треба просто видавити з себе привіт..Почуваюсь повним придурком.Чому я не можу забути її ?От чому??! Друзі переконують, що з часом все пройде..Кажуть, знайди іншу ..І кожен раз я обіцяю собі забути. Більше їй не допомагати..Ну останній раз..Цікаво скільки разів я обіцяв собі цей "останній раз".Але як тільки бачу її  очі, забуваю про все..Просто дурію.Можливо, я просто хочу бути  в полоні цих зелених очей..