17 травня 2012 р.

Lana del rey

Перший раз, послухавши її пісні було враження : нічого особливого..  А потім цей голос.Заворожує..І музика , і зовнішність, і стиль.

Музика подобається тим, що давно такого не чула. Харизматична, не подібна ні на кого і це радує.. Принаймні з нових співаків/співачок/музикантів.
Спочатку я слухала буквально 2-3 пісні, але з часом змінювався настрій і я все більше втягувалась і  прийшлось скачувати її альбом..

Думаю, вона дуже скоро стане відомою. Та й що кривити душею, вона вже прорив року.
Її альбом дійсно варто послухати.
Окремо про кліпи : завжди люблю людей, які експерементують і створюють щось круте (ну принаймні мені дуже подобається, які  в неї кліпи).
Поки в неї небагато кліпів, але якщо є бажання то насолоджуйтесь:

1.Lana del Rey - Born To Die
 З цієї пісні якраз я почала цікавитись її творчістю. Поки, по-суті, найвідоміша її пісня.


2. Lana del Rey -  Blue Jeans


3. Lana Del Rey - Video Games
Не кліп, але цю пісню сприймаю тільки в live-версіях, не знаю чому.

Решта пісеньок поки без кліпів:
4.Off To The Races 


 
5.You can be the boss



6. Lana Del Rey -Summertime sadness.  

З цією піснею дуже багато тепер спогадів, хоч вона ну дуже сумна. Зацінила її якраз в один з таких, не надто веселих, періодів.

 

Якщо послухали і сподобалось, качайте альбом.  Там ще мінімум з 9-10 пісень)
Якщо ні, то sorry, зато знаєте як виглядає Lana Del Rey і яка в неї творчість.




1 лютого 2012 р.

Сувора зима у Львові

1 лютого.Холодне, дуже холодне. На вулиці реальний дубак. Небагато людей.І бажання виходити надвір в мене з самого ранку не спостерігалось. Але я закуталась як могла і попленталась по справах..Що мене реально дивує, це коли бачу жінок(дівчат), які при -15  ідуть без шапки, шалика  і рукавиць..Ну хіба можна так себе не любити? В мене  очі лізуть на лоба, коли таке бачу..Причому то не якісь дівчата 13 -16 років, а старші..Не вкладається  в голові. Мати менінгіт, це ж крутіше, ніж  бути як всі  і ходити з шапкою)
І якби я не намагалась не змерзнути, я змерзла..Ніфіга не допомогло..Руки відходили певно годинки з півтора, а ноги ще довше..Ще так раз і думаю буде не дуже весело. Мерзлючка..Найближчі 2 дні хочу посидіти дома, але сумніваюсь, що так вийде.
Отакі то морози у Львові.

п.с. а з нашою транспортної системою можна точно на зупинці  в лід перетворитись.
п.п.с тре закінчувати на позитивній ноті..Пийте багато чаю і  по можливості сидіть дома.

30 січня 2012 р.

Наболіле про rubygem..Пічалька

Я просто ненавиджу rubygem-и.Ця фігня забрала в мене купу часу і її далі не встановила.Просто супер.Немаю вже сил з тим боротись.Чи то до мене не доходить як правильно її встановити  чи що.Нєрвішки вже не витримують такої напруги.Якесь нещасне іrb не може показати,що джеми встановлені.
Причому як з командного рядка введеш gem -v , то видає нафіг,що встановлена версія 1.8.15(вона така і має бути) ,а як тільки через іrb  require 'rubygems' так нє,тре написати false.
Помучшся ще тиждень над якось фігньою..Да, то тільки я так можу.
Пічалька..І то серйозна пічалька.

24 грудня 2011 р.

Паранджа страху

Кожен з нас чогось боїться.Це почуття охоплює кожну клітину тіла і душі.А для них, ЖИТТЯ-це суцільний СТРАХ.Кожен день, безперерво.В них немає нічого - ні прав, ні свободи, ні допомоги.Вони повинні підкорятись спочатку батькам, потім чоловіку. Замкнуте коло.Життя у постійному страху. Не будеш підкорюватись-помреш.



Ця книга поки  що найкраще, що я читала за останній рік.
Ні не так, ця книга- найкраще, що я читала за останні кілька років.
Не очікувала я натрапити на таке. Однозначно варта уваги, інакше я б про неї  не писала.
Це автобіографічна розповідь жінки, яка народилась і виховувалась в мусульманській родині. Описуються їхні звичаї та традиції, а також безправ'я і беззахисність жінки.
У цій книжці ви знайдете дуже мало позитиву. Вона дуже тяжка в плані емоцій і почуттів.І якщо подумати, що вона автобіографічна, аж страшно робиться..
Як таке могла пережити ця жінка мені в голові не вкладається...
Також в ній описується дуже багато цінностей,а головна з них-любов.І головній героїні дійсно бракує того почуття, навіть від своєї власної матері.
На цю жінку випало багато випробувань, але  вона справлялась як могла і не втрачала віри в краще.Я захоплювалась нею, я переживала з нею.Я хотіла знати,а що дальше..
І я прочитала її за кілька годин, але під враженням ходила кілька тижнів.І все одно, книжка  лишає слід в душі..І частково змінює світогляд на такі речі як свобода вибору чи рівноправ'я ы взагалі на життя.
Неймовірна книжка.
Почитайте, надіюсь не розчаруєтесь)!

12 листопада 2011 р.

Lost time is never found again

Щоб мати те, чого ще не мала, треба робити те, чого ще не робила....
 Дуже крута фраза.Неймовірно правдива..Дехто каже,що для досягнення цілі потрібно бажання.Звісно,потрібно,але не тільки бажання.Ще треба купу всього.
Небажання щось робити - це найгірше.Але чи варто переступати через себе і робити,те що не хочеш,але так треба? Тут дві очевидні відповіді : так/треба або ні.Кожен сам робить  вибір.Вибір..Оце,я вважаю, найголовнішне. Кожного дня ми вибираємо той шлях,який вважаємо за потрібний.Але чи він - правильний, то інше питання..
Ми тратимо купу часу  впусту, без користі.День за днем.І я задумалась,що заважає мені спланувати день так, щоб побільше зробити:
1.Лінь(банально,але так є).Я дуууже лінива особа.Заставити мене щось зробити,то пекло.
2.Сила волі. Це печалька(( Бо її не хватає,отої сили волі.
3.Емоції..ггг..Коли поганий настрій,точно не заставиш шось корисне зробити.
І от на цьому базується бажання щось робити.
Чомусь я завжди,як і більшість,лишаю все на останній день(ніч).Це просто жесть.Скільки обіцяла,що то востаннє і шо? Все повторюється.Нє,щоб зробити наперед і не паритись,всьо лишається на 1 день.Причому,не шось одне,а всьо.Ти чуть не розполовинюєшся,бо все тре здати.І в сумі ніфіга нормлаьно не виходить.І хто в тому винен? Ми самі.Дійсно тільки ми.
І це сумно.Дуже сумно.
Час не повернеш.Треба щось робити.