Паранджа страху

Кожен з нас чогось боїться.Це почуття охоплює кожну клітину тіла і душі.А для них, ЖИТТЯ-це суцільний СТРАХ.Кожен день, безперерво.В них немає нічого - ні прав, ні свободи, ні допомоги.Вони повинні підкорятись спочатку батькам, потім чоловіку. Замкнуте коло.Життя у постійному страху. Не будеш підкорюватись-помреш.

Ця книга поки  що найкраще, що я читала за останній рік.
Ні не так, ця книга- найкраще, що я читала за останні кілька років.
Не очікувала я натрапити на таке. Однозначно варта уваги, інакше я б про неї  не писала.
Це автобіографічна розповідь жінки, яка народилась і виховувалась в мусульманській родині. Описуються їхні звичаї та традиції, а також безправ'я і беззахисність жінки.
У цій книжці ви знайдете дуже мало позитиву. Вона дуже тяжка в плані емоцій і почуттів.І якщо подумати, що вона автобіографічна, аж страшно робиться..
Як таке могла пережити ця жінка мені в голові не вкладається...
Також в ній описується дуже багато цінностей,а головна з них-любов.І головній героїні дійсно бракує того почуття, навіть від своєї власної матері.
На цю жінку випало багато випробувань, але  вона справлялась як могла і не втрачала віри в краще.Я захоплювалась нею, я переживала з нею.Я хотіла знати,а що дальше..
І я прочитала її за кілька годин, але під враженням ходила кілька тижнів.І все одно, книжка  лишає слід в душі..І частково змінює світогляд на такі речі як свобода вибору чи рівноправ'я ы взагалі на життя.
Неймовірна книжка.
Почитайте, надіюсь не розчаруєтесь)!

Армагед-дом

Оскільки останній тиждень травня дуже напружений,я вирішила трохи відволіктись від всіх тих заліків і щось почитати..Нажаль,читала я літературу не для екзамену чи заліку,а художню..

Ніколи не думала,що я любитель фантастики..Але знаю тепер точно, я обожнюю Дяченків і точно постараюсь перечитати все, що знайду ними написане..

Книжку я вибрала чисто випадково, бо перед тим читала всього лиш 2 їхні книжки і вони мені теж дуже сподобались.Цього разу до рук потрапила книжечка Армагед-дом..Загадкова назва..
Вразив так званий пісочний годинник на обкладинці

Ще цікавіша анотація:
Людство розвивається, освоює нові простори, але проходить приблизно 20 років і все... Настає мрига. Тобто апокаліпсис. Шанс вижити є — там, де багато людей, з'являються Ворота. Якщо встигнеш пройти через них — ти врятований. Якщо ні — вижити під час мриги неможливо. Час чергової мриги наближується. Коли і де відкриються Ворота — точно не знає ніхто. Боротьба за існування починається...
Мене настільки захопила так книжка,що словами описати важко..Мені було все одно скільки часу пройшло,я читала і читала =) Мене викинуло з життя на 3 дні..Звичайно,коли до заліку чи доздачі лишалось пару годин,я лишала книжку  і старалась зосередитись на доздачах,але щось сумніваюсь,що в мене виходило..Мене цікавило,а що далі...Як далі завернеться сюжет..Що станеться з дівчинкою Лідою далі і чи взагалі вона доживе до апокаліпсису..Ух..Емоційно дуже сильна книжка,мене захопило..Я ще досі під враженням..Дівчинка і дальфіни..Хто вони і чого їм треба? Купа запитань..А любовна лінія яка закручена,ух...
Дуже рада,що до рук потрапила така книга.Коли ти задумуєшся над змістом життя,яка його ціна чи яка ціна жертви..Альернативна реальністьде кожен намагається вижити,а чи варто? Чи дійсно то альтернатива,бо в справжньому житті теж так..Ех питань і відповідей було дуже багато..Висновків теж.. Дуже рада , що її прочитала)
Ця книжка дійсно варта уваги.  10 з 10)

п.с. Зауважила,що твори Дяченків - не просто фантастика чи фентезі , це щось більше.Вони пишуть так, що ти один з тих героїв..Ти  переживаєш ті події,ті почуття,ті емоції..