Наболіле про rubygem..Пічалька

Я просто ненавиджу rubygem-и.Ця фігня забрала в мене купу часу і її далі не встановила.Просто супер.Немаю вже сил з тим боротись.Чи то до мене не доходить як правильно її встановити  чи що.Нєрвішки вже не витримують такої напруги.Якесь нещасне іrb не може показати,що джеми встановлені.
Причому як з командного рядка введеш gem -v , то видає нафіг,що встановлена версія 1.8.15(вона така і має бути) ,а як тільки через іrb  require 'rubygems' так нє,тре написати false.
Помучшся ще тиждень над якось фігньою..Да, то тільки я так можу.
Пічалька..І то серйозна пічалька.

Паранджа страху

Кожен з нас чогось боїться.Це почуття охоплює кожну клітину тіла і душі.А для них, ЖИТТЯ-це суцільний СТРАХ.Кожен день, безперерво.В них немає нічого - ні прав, ні свободи, ні допомоги.Вони повинні підкорятись спочатку батькам, потім чоловіку. Замкнуте коло.Життя у постійному страху. Не будеш підкорюватись-помреш.

Ця книга поки  що найкраще, що я читала за останній рік.
Ні не так, ця книга- найкраще, що я читала за останні кілька років.
Не очікувала я натрапити на таке. Однозначно варта уваги, інакше я б про неї  не писала.
Це автобіографічна розповідь жінки, яка народилась і виховувалась в мусульманській родині. Описуються їхні звичаї та традиції, а також безправ'я і беззахисність жінки.
У цій книжці ви знайдете дуже мало позитиву. Вона дуже тяжка в плані емоцій і почуттів.І якщо подумати, що вона автобіографічна, аж страшно робиться..
Як таке могла пережити ця жінка мені в голові не вкладається...
Також в ній описується дуже багато цінностей,а головна з них-любов.І головній героїні дійсно бракує того почуття, навіть від своєї власної матері.
На цю жінку випало багато випробувань, але  вона справлялась як могла і не втрачала віри в краще.Я захоплювалась нею, я переживала з нею.Я хотіла знати,а що дальше..
І я прочитала її за кілька годин, але під враженням ходила кілька тижнів.І все одно, книжка  лишає слід в душі..І частково змінює світогляд на такі речі як свобода вибору чи рівноправ'я ы взагалі на життя.
Неймовірна книжка.
Почитайте, надіюсь не розчаруєтесь)!

Lost time is never found again

Щоб мати те, чого ще не мала, треба робити те, чого ще не робила....
 Дуже крута фраза.Неймовірно правдива..Дехто каже,що для досягнення цілі потрібно бажання.Звісно,потрібно,але не тільки бажання.Ще треба купу всього.
Небажання щось робити - це найгірше.Але чи варто переступати через себе і робити,те що не хочеш,але так треба? Тут дві очевидні відповіді : так/треба або ні.Кожен сам робить  вибір.Вибір..Оце,я вважаю, найголовнішне. Кожного дня ми вибираємо той шлях,який вважаємо за потрібний.Але чи він - правильний, то інше питання..
Ми тратимо купу часу  впусту, без користі.День за днем.І я задумалась,що заважає мені спланувати день так, щоб побільше зробити:
1.Лінь(банально,але так є).Я дуууже лінива особа.Заставити мене щось зробити,то пекло.
2.Сила волі. Це печалька(( Бо її не хватає,отої сили волі.
3.Емоції..ггг..Коли поганий настрій,точно не заставиш шось корисне зробити.
І от на цьому базується бажання щось робити.
Чомусь я завжди,як і більшість,лишаю все на останній день(ніч).Це просто жесть.Скільки обіцяла,що то востаннє і шо? Все повторюється.Нє,щоб зробити наперед і не паритись,всьо лишається на 1 день.Причому,не шось одне,а всьо.Ти чуть не розполовинюєшся,бо все тре здати.І в сумі ніфіга нормлаьно не виходить.І хто в тому винен? Ми самі.Дійсно тільки ми.
І це сумно.Дуже сумно.
Час не повернеш.Треба щось робити.

Щаслива

Вперше за багато часу можу написати : Я Щаслива..Юхуууу =) Дійсно,такого душевного стану в мене давненько не було..То так приємно ;)  Ти розумієш,що в тебе повний напряг з сесією і зі всім іншим..А на душі такий кайф.Ухх..Не думала,що таке буде..Просто щаслива і тим всьо сказано.

п.с.
David Guetta - The world is Mine =))))))

Трохи веселого

Побачила отаку картинку ..Звеселило..Дійсней дійсно знав як воно буде :

п.с. Завтра Зелені Свята і то так круто..=) Чекаю вже і нема бажання вчитись.От нема і всьо ))