Поезія (вірш №2)

Між нами точок доступу нема...
А час шматує серце на частини.
Що може бути гірше,ніж ота
проклЯта вада - звичка до людини?

Настане день і я повірю в те,
що ми занадто різні паралелі,
і щоб знайти ворота у Едем -
спочатку вчаться відчиняти двері.

В той день я все забуду і збагну,
що всі ми в цім житті - чиїсь мішені,
і зорями упАдуть на траву,
згораючи,дві долі безіменні.

Солений дощ моїх минулих літ
не капатиме спогадами в серце
і створений для тебе весь мій світ
твоїм ім"ям ніколи не назветься.

Я не зустріну більш таких людей,
в чиїх руках не жаль і догорати,
а ти уже не знатимеш ночей,
що гріють душу лагідністю м"яти.

І твОї скроні вкриє перший сніг
і ледь підправить вік твій і осанку,
і осінь покладЕ тобі до ніг
листОпади віршІв моїх на згадку.

Усе,що мало бути на вікИ
лиш гіркотою досвіду назветься,
і пережиті нами сторінкИ
я спопелю вогнем чужого серця.

І знову налаштується струна
на згублені колись акорди віри...
І тільки пам"ятатиме трава
ті дві зорі...що Якось догоріли...

Надя Ковалюк

Поезія

Шикарний вірш

и пока на земле существуют мосты -

будут те, кто их жгут.

и пока корабли покидают порты -

будут те, кто их ждут.

и пока разливается в небе закат -

будет новый рассвет,

и всегда будет тот, кто тебе очень рад

и такие, кто нет.

и пока существуют причины для слез -

будут те, кто их льют.

кто-то, грохот услышав, пугается гроз,

кто-то - слышит салют.

и пока существует понятие сна -

кто-то будет не спать.

расстоянья и мили проходят сполна -

чтоб вернуться опять.

и всегда будут путаться нити в узлы,

а слова - в кавардак:

хочешь что-то сказать - но сомнения злы,

и причина - пустяк,

и не каждый вопрос будет высказан вслух,

и в ответ - ничего.

иногда для любви не хватает и двух,

иногда - одного.

на большой глубине мы хотим высоты,

в бездорожье - пути.

и пока на земле существуют мосты,

мне

к тебе

не

дойти.

мне к тебе не доплыть. не всколышет волна

океанскую гладь.

но пусть даже закончатся все времена -

я тебя буду ждать.

Навіяне останніми днями літа

 Лишилось 2 дні літа. Заходиш вконтакт чи в твіттер і розумієш, що цій події (хоча  кінець літа- це подія?) приділяють увагу не тільки школярі , але й старші за віком люди .
 Особисто до 11 класу я ніколи не заморочувалась, що літо закінчується. Проте в 11 класі таки переклинило (все-таки останній рік перед універом) і оце відчуття "закінчення літа" переслідує мене досі протягом останніх років. Якось дивно.
І чомусь з одного боку 1 вересня - це круто (День Знань і всяке таке), але з другого - блін, ще одне літо минуло і це сумно.
Нє, сказати, що літо було фіговим, то покривити душею.. Купа емоцій, вражень і напруження - все це було. Звичайно, хотілось побільше відпочинку. Він був, але мало:(
Але є, як є і доволі непогано.. Я б сказала - добре)
Треба врахувати, що негативу в останні  роки в цю пору року хватає, аж забагато. Надіюсь, це літо було останнім з всяким негативом. Але як кажуть, аби не гірше.
Час іде, ми змінюємось, зі спокоєм дивимось  на деякі речі, від яких ще рік тому  нас тіпало :)
"Все пізнається в порівнянні" і це дійсно так.
 І все таки літо закінчується. Якась частинка суму в цьому є. Досі не можу зрозуміти яка. І чого бракує. Може, колись дізнаюсь або  цієї частинки не буде.

Lana del rey

Перший раз, послухавши її пісні було враження : нічого особливого..  А потім цей голос.Заворожує..І музика , і зовнішність, і стиль.

Музика подобається тим, що давно такого не чула. Харизматична, не подібна ні на кого і це радує.. Принаймні з нових співаків/співачок/музикантів.
Спочатку я слухала буквально 2-3 пісні, але з часом змінювався настрій і я все більше втягувалась і  прийшлось скачувати її альбом..

Думаю, вона дуже скоро стане відомою. Та й що кривити душею, вона вже прорив року.
Її альбом дійсно варто послухати.
Окремо про кліпи : завжди люблю людей, які експерементують і створюють щось круте (ну принаймні мені дуже подобається, які  в неї кліпи).
Поки в неї небагато кліпів, але якщо є бажання то насолоджуйтесь:

1.Lana del Rey - Born To Die
 З цієї пісні якраз я почала цікавитись її творчістю. Поки, по-суті, найвідоміша її пісня.

2. Lana del Rey -  Blue Jeans

3. Lana Del Rey - Video Games
Не кліп, але цю пісню сприймаю тільки в live-версіях, не знаю чому.

Решта пісеньок поки без кліпів:
4.Off To The Races 

 

5.You can be the boss

6. Lana Del Rey -Summertime sadness.  

З цією піснею дуже багато тепер спогадів, хоч вона ну дуже сумна. Зацінила її якраз в один з таких, не надто веселих, періодів.

 

Якщо послухали і сподобалось, качайте альбом.  Там ще мінімум з 9-10 пісень)

Якщо ні, то sorry, зато знаєте як виглядає Lana Del Rey і яка в неї творчість.

Сувора зима у Львові

1 лютого.Холодне, дуже холодне. На вулиці реальний дубак. Небагато людей.І бажання виходити надвір в мене з самого ранку не спостерігалось. Але я закуталась як могла і попленталась по справах..Що мене реально дивує, це коли бачу жінок(дівчат), які при -15  ідуть без шапки, шалика  і рукавиць..Ну хіба можна так себе не любити? В мене  очі лізуть на лоба, коли таке бачу..Причому то не якісь дівчата 13 -16 років, а старші..Не вкладається  в голові. Мати менінгіт, це ж крутіше, ніж  бути як всі  і ходити з шапкою)
І якби я не намагалась не змерзнути, я змерзла..Ніфіга не допомогло..Руки відходили певно годинки з півтора, а ноги ще довше..Ще так раз і думаю буде не дуже весело. Мерзлючка..Найближчі 2 дні хочу посидіти дома, але сумніваюсь, що так вийде.
Отакі то морози у Львові.

п.с. а з нашою транспортної системою можна точно на зупинці  в лід перетворитись.
п.п.с тре закінчувати на позитивній ноті..Пийте багато чаю і  по можливості сидіть дома.